Харківське конструкторське бюро імені Морозова тихо гине

Державний концерн «Укроборонпром» оголосив конкурс на заміщення вакантних посад директорів великих оборонних підприємств. Зокрема, Київського бронетанкового заводу та Харківського конструкторського бюро ім. Морозова (ХКБМ). Найбільш скандальна ситуація виникла навколо ХКБМ — єдиного українського підприємства, яке займається розробкою броньованої техніки. Директор КБ ім. Морозова, Олексій Бабич, недавно був звільнений за невиплату зарплат співробітникам, яка вже призвела до масових звільнень на КБ. У розпорядженні «Апострофа» є документи, які проливають світло на те, якими наслідками загрожують конструкторському бюро проблеми в колективі.

Держпідприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова» було засновано в 1927 році. Воно спеціалізується, головним чином, на розробці та виробництві бронетанкової техніки. Ще за часів СРСР воно грало ключову роль в цьому відношенні. А на території незалежної України підприємство взагалі є унікальним. Номенклатура розроблених ХКБМ гусеничних машин включає основні бойові танки — «Ятаган», «Оплот», Т-80УД. На підприємстві розробляються варіанти модернізації таких бойових танків, як Т-72 та Т-64, які перебувають на озброєнні української армії. Крім того, на ХКБМ були розроблені колісні бойові машини — БТР-3, БТР-4 та «Дозор-Б».

Про проблеми на ХКБМ стало відомо ще в квітні 2019 року. Тоді в Facebook-спільноті ХС-Харків повідомили, що на підприємстві «вже більш ніж місяць» не виплачуються зарплати, через що навіть відбувся страйк співробітників. Колектив, в зв’язку з цим, вимагав звільнити директора підприємства — Олексія Бабича. Зазначалося, що за часи керівництва пана Бабича, «підприємство загрузло в кредитах та боргах», регулярно програє суди, внаслідок чого «високоваліфіковані співробітники звільняються». При цьому робітники підприємства з ностальгією згадували колишні часи, коли конструкторським бюро керував Яків Мормило — фахівець, який зробив свою кар’єру саме на ХКБМ.

Яків Мормило очолював КБ в 2015-2017 роках. Цей період вважається одним з найбільш благополучних на підприємстві, коли на ХКБМ не знали проблем ані з контрактами, ані з виплатами зарплат. Тоді КБ ім. Морозова взяло участь в розробці оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) «Грім-2», в інтересах іноземного замовника; працювало над реактивною системою залпового вогню «Верба» (українська модернізація РСЗВ «Град»), бронетранспортером БТР-4МВ, а також доробляло бронеавтомобіль «Дозор».

Бронеавтомобіль «Дозор»Фото: unian

Однак Яків Мормило змушений був звільнитися з посади директора ХКБМ через скандал з бронею для БТРів. Екс-директор ХКБМ, вважав, що необхідно працювати не з закордонними, а з вітчизняними виробниками спеціальної броні, зокрема, з Лозовським ковальсько-механічним заводом (ЛКМЗ). Замість Мормила, директором ХКБМ в 2017 році став Олексій Бабич, який раніше очолював Житомирський бронетанковий завод (ЖБТЗ). А Яків Мормило тоді пішов керувати ЖБТЗ.

Війна листів

Про історію з бронею для БТР-4 виробництва ЛКМЗ знову згадали в жовтні 2019 року, в зв’язку з невиплатами зарплат на ХКБМ. Колектив підприємства направив новому генеральному директору «Укроборонпрома», Айварасу Абромавичусу лист, розповівши про серйозні проблеми, з якими зіткнулося КБ. Серед авторів листа були, зокрема, головний конструктор Володимир Жадан, його заступник Василь Глєбов, а також більше десятка співробітників — керівників різних відділів.

За інформацією колективу, в результаті 4-місячних затримок із зарплатами, не виплатами грошей за відрядження, відпускних та відсутністю коштів на оздоровлення, підприємство працює в режимі «штучної пробуксовки». «Йде масове звільнення кваліфікованого персоналу, причому, як робочих спеціальностей, так й інженерно-технічного складу. З червня по вересень з підприємства звільнилися 167 фахівців, а станом на 8 жовтня подано ще 44 заяви на звільнення з 11 жовтня», — йдеться в листі.

Автори документа зазначають, що навіть дрібносерійне виробництво давно освоєних образів — таких, як БТР-4Е «загальмувалося до рівня, який межує з повною зупинкою». Через звільнення, ХКБМ може виконувати свої роботи тільки послідовно або вибірково. Це можуть бути або моторно-трансмісійні установки для вироба Firtina (турецька 155-мм самохідна гаубиця), або для вироба «Краб» (проект модернізації танка Т-64), або «Верба», або «Бастіон» або ж розробка нових машин на базі БТР-4Е або «Лунь». «За деякими напрямками конструкторських робіт, такими як гідравліка, надійність, розробка експлуатаційної та ремонтної документації, фахівці вже втрачені… Моральний стан в колективі є чимось середнім, між «революційною ситуацією» та » італійським страйком «, — йдеться в листі.

1 / 4
1 / 4
1 / 4
1 / 4

Фото — Апостроф

Крім того, Володимир Жадан направив лист безпосередньо Олексію Бабичу, в якому попередив, що внаслідок масових звільнень, з 14 конструкторських та одного дослідницького відділу ХКБМ, будуть здатні виконувати роботу в повному обсязі лише два відділи, послідовно — чотири, взагалі не здатні — сім та ще два будуть ліквідовані. «Будуть втрачені трансмісійна, тренажерна тематики, а також проведення розрахунків та випробувань на міцність», — уточнюється в листі.

До «Укроборонпрому» було направлено ще один лист. У відповіді на нього повідомлялося, що борги по зарплатам утворилися через те, що Міністерство оборони припинило фінансування контракту на поставку 45 одиниць БТР-4Е, укладеного 28 грудня 2016 року, внаслідок «закінчення термінів поставки»: «Основним фактором, що стримує виконання державного оборонного замовлення щодо забезпечення Збройних сил України БТР-4Е, є відсутність достатньої кількості корпусів, які виготовляє Лозовський ковальсько-механічний завод «.

Там же вказується, що з листопада 2018 року по квітень 2019 року ЛКМЗ зобов’язався поставити ХКБМ 34 корпуси БТР-4Е, з кінцевим терміном поставки всієї партії бронетранспортерів в розпорядження Міноборони в червні 2019 року. При цьому, на сьогоднішній день тільки ЛКМЗ може загартовувати деталі необхідної площини, а також єдиний, хто виробляє в Україні таку продукцію.

У листі перераховуються пропозиції, які висувалися для вирішення проблеми. Однією з таких пропозицій було прохання до Міноборони дозволити використовувати для виготовлення корпусів броню іноземних марок.

1 / 3
1 / 3
1 / 3

Фото — Апостроф

Одна швидкість назад

Спроби виготовити БТРи з фінської стали Miilux Protection 500 призвели до ще одного конфлікту. В кінці травня — на початку червня представники військової прийомки, що працюють на ХКБМ, заблокували виробництво, пояснюючи, що фінська броня не відповідає радянським держстандартам. Загалом це і не дивно, оскільки Miilux Protection 500 сертифікована за нормами Євросоюзу та відповідає стандартам НАТО STANAG.

ЛКМЗ не залишився в боргу та поширив у ЗМІ інформацію про те, що іноземна сталь має «ряд кричущих недоліків». Зазначений постачальником вміст хімічних елементів не відповідає вимогам до броньованої сталі, а інструкція зі зварювання розроблена не компанією-виробником, а торговим представником — польською TEXPROTECT Sp.zo.o, яка посилається на документацію ще радянських часів. Також в ЛКМЗ зазначили, що під виглядом НАТОвської броні, в Україну надходить продукція з «російським слідом», яка годиться для використання в інкасаторських машинах, але не в бойовій техніці.

Як би там не було, але контракт з Міноборони було зірвано. Конфлікт із зарплатними боргами показав, що на ХКБМ існує, як мінімум, два «табори» співробітників — один з яких домагається звільнення Олексія Бабича, а інший намагався стати на його захист. Представники другого табору направили на ім’я Айвараса Абромавичуса ще один лист в якому виклали альтернативну точку зору.

Конфлікт із зарплатними боргами показав, що на ХКБМ існує, як мінімум, два «табори» співробітниківФото: unian

/185933

За їхньою інформацією, пан Бабич, навпаки, займався оптимізацією роботи підприємства, а його опоненти — Володимир Жадан та Василь Глєбов нібито намагаються приховати факти професійної недбалості та саботажу. Результатом цього стала «неможливість виготовити в Україні багатоцільову тактичну броньовану машину «Дозор-Б», через відсутність скоригованої конструкторської документації, ненадійності гальмівної системи та рульового управління, а також високої температури всередині машини через недосконалість трансмісії».

Крім того, було поставлено під загрозу виконання замовлення іноземного замовника з виготовлення багатоцільового шасі для ОТРК «Грім-2» та вітчизняного комплексу «Сапсан», а також поставка 20 моторно-трансмісійних відділень для проекту модернізації турецької 155-мм гаубиці Firtina. Стосовно «Грім-2» особливо наголошувалося, що відсутність кінематичної схеми трансмісії призвела до того, що дослідний зразок шасі «міг їхати тільки заднім ходом на максимальній швидкості»: «Фактично, основні вузли трансмісії довелося проектувати заново, що призвело до збитків у розмірі 1,8 млн грн та збільшило терміни виконання робіт на 4,5 місяці».

По материалам:  apostrophe.ua

depzapros

Добавить комментарий